Бійці, які зараз охороняють рубежі нашої Вітчизни від путінської навали − російсько-фашистської нечисті, справедливо, хоча і по-простому, по-чоловічому, назвали путіна своїм істинним іменем, на яке він заслуговує. Між тим, бійці звернулися й до Президента України Петра Порошенка.Зокрема, вони обурені не тільки нерозумними діями владників щодо війни, яка продовжується й досі, а й тими кроками, через які країна скочується в прірву. Військові запитують: до яких пір буде тягтися неподобство в країні? Чому долар сьогодні вже 40 гривень? Чому паливо для авто досягло нечуваних «грошових» масштабів»? Чому ціни на продукти харчування та інші речі шалено скачуть вверх? Військові обурені й справедливо дорікають владі: «Одні… змінилися, інші – такі ж самі, прийшли на їх місце, а в країні нічогісінько не змінилося в кращу сторону». Солдат констатує: «До чого дожилися: на 100 гривень можна купити 3 літри дизпалива… Скоро невигідно буде дітей до школи віддавати… В країні – бардак, а таке враження, що ніхто не прагне навести порядок в країні…»
Можна, звичайно, не погодитися з багатьма висловами бійців і наводити, при цьому, основний контраргумент — війну, та все ж по більшості аспектах – хлопці праві. Вони говорять те, що сьогодні промовляє кожен громадянин країни. Страшенна дорожнеча, відсутність будь-якого просвіту в реальному покращенні справ спонукає українців знову до якихось радикально-кардинальних змін.
У цей час владники хочуть прийняти закони, які б на фоні інших цілей забороняли критикувати дії влади.
А те, що дії влади неправильні, свідчать факти. Як тільки у Слов‘янську захопили російські офіцери місцеве СБУ, ніхто не наважився прийняти сміливе й вірне рішення – розтрощити те приміщення разом із загарбниками, як Путін це зробив, коли минулого року подібне сталося в його країні. Він, не вагаючись, підвів танки і зруйнував ущент сепаратистів і… забув вже про них. У нас постійно возилися з ними, як, власне, сталося із захватом у Криму тамтешніх органів влади. Кажуть, не було армії. Неправда! Нехай би половину відійшло до проросійських сил, але багато б воювали на півострові на боці України, до того ж, реальна була тоді підмога – кримські татари та й українці, які мешкали там… А потім вже, коли на Слов‘янськ пішли… Ну, це ж очевидно було, що недруги будуть входити в Луганськ і Донецьк! Тож хіба не можна було виставити заслони біля цих міст? І таких «чому» — безліч…
А тому гніватися нашій владі на це звернення – не можна. Треба йти до солдат і розмовляти з ними – віч-на-віч…
Нинішня ситуація, коли більшає невдоволених владою, яка, при тому, посилює відповідальність за критику на її адресу, що й спонукає до непередбачених вчинків через свої дії, нагадує щось подібне в Росії.
… На початку 20-х років минулого століття більшовицькі матроси в російському Кронштадті виступили проти ленінського всевладдя, і за це, а їх, аж ШІСТЬ тисяч, розстріляли. І це зробила та ж сама влада, за яку нещодавно так завзято боролися. Причина матроського повстання: матроси та офіцери отримували з дому страшні звістки про те, як знущаються представники нової радянської влади над їхніми сім’ями, відбирають останню крихту хліба, зернину…
І сьогоднішнє звернення бійців – пересторога нашій владі, бо вона, влада, так стрімко заганяє у стійло всіх: і тих, хто на війні, і тих, хто «поза нею»…
